Сучасні форми популяризації книги
Бібліобар – форма заходу, під час якого у вигляді «частування»
пропонуються різноманітні книги та / або періодичні видання. Користувачі можуть
підійти до «барної стійки» і вибрати те, що їм до вподоби. Інколи відвідувачам,
крім книжкового «частування», пропонують каву, чай, солодощі, фрукти.
Бібліографічна
мозаїка – форма представлення
довідково- бібліографічного апарату бібліотеки в цілому або ж певної групи
бібліографічних матеріалів (бібліографічних покажчиків, путівників, списків,
нарисів, оглядів, дайджестів тощо) у паперовій або електронній формах із метою
популяризації їх як джерел ефективного пошуку інформації для користувачів
бібліотеки.
Бібліографічний
бієнале (від італ. Biennale – дворічний)
– виставка чи фестиваль бібліографічних та інформаційних ресурсів (традиційних
та / або електронних), продукції та послуг бібліотеки, що проводиться один раз
на два роки. Вони можуть бути тематичними (музейно-бібліографічні, художньо-
бібліографічні, музично-бібліографічні та ін.). Виставки і фестивалі, котрі
проходять раз на три роки, мають назву трієнале (від італ. Triennale -
трирічний).
Бібліокараван – цикл виїзних заходів, виставок, оглядів тощо,
зазвичай об’єднаних певною темою, що організовуються з метою представлення в
різних організаціях і установах. Спрямований на підвищення інтересу громади до
бібліотечної інформації та послуг, популяризацію бібліотечних ресурсів з
обраної теми. Програма бібліокараван розробляється відповідно до його мети і завдань.
Він може бути самостійною акцією, у рамках якої можливе проведення й інших
заходів, або ж складовою частиною різних бібліотечних масових дійств.
Бібліокафе – форма заходу, побудованого на зразок кафе, де в меню
замість страв подають книги (за авторами, тематикою), бібліографічну
інформацію, відомості про міні-заходи. До «Бібліоменю» можуть входити «книги на
будь-який смак: від невигадливих книжкових страв до найсмачніших і
найвишуканіших». А також бібліофреш, бібліомікс та ін.
Бібліокешинг (від англ. cache – схованка) – гра, суть якої полягає
в пошуку книжкових скарбів, що можуть бути заховані як у приміщенні бібліотеки,
так і поза її межами. Користувачі бібліотеки, котрі виконують роль шукачів
скарбів (можливе формування кількох груп, що змагаються між собою),
використовуючи підказки (наприклад, записки) або / та відповідаючи на запитання
чи виконуючи певні завдання, знаходять схованку за схованкою і, зрештою,
дістаються до головного скарбу.
Бібліомікс (від англ. mix – змішувати) – тематичний бібліографічний
огляд, до якого включають різноманітні бібліотечні документи: книги, періодичні
видання, відео-, кіно-, фоно-, фотодокументи, електронні видання, плакати,
посилання на інформаційні ресурси тощо.
Бібліопікнік – акція, що найчастіше проводиться на свіжому повітрі
в рамках літніх читань. Користувачам пропонують різноманітні книжкові
«частування» з цікавими назвами (бутерброд «Книжковий», «Шашлик – Всезнайко»,
Арт-десерт тощо). Іноді бібліотечний пікнік організовують і в приміщенні
бібліотеки, потурбувавшись про створення відповідної атмосфери. Бібліотечний
бульвар - захід, що проводиться на вулиці з метою реклами бібліотеки, книги і
читання.
Бібліотечний десант – виїзна акція, котру організовують дин чи кілька
відділів бібліотеки для різних аудиторій, у різних закладах та установах
(дитсадки, школи, парки та ін. Мета – якомога більше розповісти про можливості
бібліотеки, розкрити багатство її фонду, привабити нових користувачів.
Бібліотечний
консалтинг (консалтинг від англ.
consulting - консультування) - консультування з питань бібліотечної справи.
Основна мета консалтингу полягає в поліпшенні якості керівництва, підвищенні
ефективності діяльності бібліотеки в цілому і збільшенні індивідуальної
продуктивності праці кожного працівника.
Бібліотечний
non-stop (від англ. non-stop –
безперервний, безупинний) – формат проведення масового заходу, який триває
10-12 годин або впродовж усього дня чи навіть кількох днів). Про що
зазначається в його програмі. Захід може бути приурочено до якогось свята,
проводитись у рамках Дня відкритих дверей тощо. При цьому бібліотека
перетворюється на майданчик для відкритого інтерактивного спілкування з
цікавими людьми (письменниками, видавцями, творчими молодіжними колективами та
ін.)
Бібліотрансформер – це максимально повна фактографічна та
бібліографічна інформація про об’єкт бібліографування, розміщена з
використанням різних форм і засобів. Наприклад, бібліотрансформер, присвячений
творчості того чи іншого письменника, може складатися з таких частин (модулів),
як-от: книжкова закладка, інформаційна листівка, інформаційно- бібліографічний
словничок, мультимедійний урок – презентація, бібліографічний покажчик,
відеовікторина та відео урок. Бібліотрансформер – це жива форма рекомендаційної
бібліографії, котра дає широкі можливості для його використання, цілком або
лише окремих модулів, і в індивідуальній, і в масовій роботі чи для створення
на його основі власного інформаційно- бібліографічного продукту.
Бібліофреш (від англ. fresh – свіжий) – бібліографічний огляд
книжкових новинок.
Бібліошоу – розважальний бібліотечний захід постановочного
характеру, що, як правило, проводиться перед публікою (реальними та / або
потенційними користувачами бібліотеки) і розрахований на гучний зовнішній
ефект.
Бібліошопінг – форма масового заходу, під час якого один учасник,
прорекламувавши книгу, пропонує іншому учаснику «придбати» її (тобто взяти в
користування з бібліотечного фонду).
Також бібліотекарі
намагаються привернути увагу користувачів до книг за допомогою різних
маркетингових прийомів (зокрема, використовують музику, світло, кольори,
аромати), а при розміщення «книжкових товарів» враховують інтереси різних
цільових груп.
Буккросинг (від англ. book – книга, crossing – рух) – рух
книголюбів, що діють за принципом «прочитав – передай іншому». Вони
цілеспрямовано залишають у спеціальних шафках (на поличках і т. ін.) в людних
місцях (книгарні, кафе, вокзали, парки) прочитані книги, щоб інші могли їх
почитати. Рух має свої правила. За таким обміном можна стежити в Інтернеті.
Головна ідея – «відпустити» книжку в мандрівку світом (звільнити її), таким
чином перетворюючи світ на відкриту бібліотеку.
Бук-слем (Book Slam) (від англ. slam - штовхання, витіснення
одне одного) - змагання на кращу «рекламну компанію» по просуванню обраної книги,
можливо з елементами музичної театралізації. Учасники діляться на декілька
команд. Завдання команди полягає в тому, щоб якомога краще розрекламувати
книжку. Головне, що команди отримують однакові книжки. І за окремий проміжок
часу треба показати уміння донести до глядачів свої емоції і почуття. Таким
чином, рекламна книжкова компанія повинна змусити купити, тобто прочитати
книгу. Кращу рекламну книжкову компанію визначає журі, до складу якого можуть
входити як глядачі, так і бібліотекарі.
Буктрейлер (від англ. booktrailer; book – книга, trailer –
тягач, причіп) – це короткий відеоролик (тривалістю до 3-х хвилин) за мотивами
книги, що є сучасною формою реклами книги, засобом її просування, заохочення до
читання. Основне його завдання – яскраво та образно розповісти про книгу
зацікавити, заінтригувати читача. Такі бібліотечні відеоролики знімаються як
про сучасні книги, так і про ті, що стали літературною класикою.
Велнес – тренінг – захід, спрямований на просування здорового
способу життя. Наприклад, можна запропонувати людям, які займаються вуличними
видами спорту (воркаут, паркур тощо), показати своїм одноліткам, що займатися
спортом просто – потрібне лише бажання. Велнес (від англ. be well – гарне
самопочуття) – концепція здорового способу життя, заснована на поєднанні
фізичного та ментального здоров’я, правильного харчування, розумних фізичних
навантажень та відмови від шкідливих звичок.
Відкритий мікрофон (відкрита трибуна) - ціннісно- орієнтована діяльність
в ситуації діалогу на задану актуальну тему, заснована на принципах демократії
і плюралізму думок. Передаючи один одному імпровізований мікрофон (виходячи до
трибуни), читачі вільно висловлюють свою точку зору, ставлять гострі питання.
Виступи читачів повинні бути короткими, небанальними, пов'язаними з реальним
життям.
Геокешинг - (geocaching, від грец. Geo - земля, англ. Cache -
тайник) - це захоплююча гра, в якій присутні: подорож, знаходження місця
розташування заданих об'єктів, пошук інформації про об'єкти та відповідей на
запитання.
Гурман-вечір - аматорів .... жанру - вечір, присвячений певному
жанру літератури, підготовлений з урахуванням підкреслення («смакування»)
кращих сторін даного жанру.
Демотека – це місце (творчий куточок), де читачі можуть
залишити свої власні роботи – «демки» в галузі музики, літератури, фотографії,
фільмів, графіки тощо, для того, щоб про них дізнався широкий загал.
Демотиватор (демотиваційний постер) – зображення, що традиційно складається з
картинки в рамці, здебільшого чорного кольору, напису – гасла, що коментує її,
та додаткового напису (за необхідності). Демотиватори з’явилися як
протиставлення, пародія на мотиватори. Останні часто бували нудними, тому дуже
поширилася практика їх пародіювання. Що зазвичай полягала у створенні комічних,
пародійних постерів. Такі пародії й дістали назву де мотиваційних постерів.
Інтерактивна
виставка (від англ. interactive –
«той, що взаємодіє») – виставка, яка містить інтерактивні експонати (елементи)
і основною метою якої є залучення користувачів до створення (поповнення) експозиції.
Може бути організована як у традиційному вигляді в приміщенні бібліотеки, так і
в електронному – на сайті установи.
Інформаційний
брифінг – сучасний спосіб спілкування
з користувачами. На таких заходах у режимі прес-конференції можна не тільки відповідати
на запитання користувачів стосовно пошуку інформації, а й проводити тематичні
консультації. Брифінги можуть бути як самостійним заходом, так і частиною
різних масових бібліотечних форм роботи.
Інформаційний
супермаркет – проект, мета якого –
створення системи навігації в бібліотеці, максимально адаптованої до потреб
користувача для формування комфортного середовища.
Квест (від англ.. quest – пошук, пошук пригод) –
інтелектуально-динамічна гра, що поєднує спортивне орієнтування, розв’язування
інтелектуальних завдань тощо. Основою гри зазвичай є послідовне виконання
заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями. Гра має
тему, мету, певний алгоритм, якого потрібно дотримуватися. Наприклад, учасник,
який виконав перше завдання, в результаті отримує підказку для виконання
другого і т.д. Таку гру в бібліотеці називають бібліоквест. Вона може
передбачати: відгадування загадок з історії бібліотеки, міста (села),
літературних загадок, пошук цитат у книгах, пошук на полицях зазначених книг та
багато інших цікавих завдань.Вужче поняття – літературний квест
(літературне квест – орієнтування). Це один із варіантів названої гри-пошуку,
маршрут якої пов'язаний зазвичай із сюжетом і героями тих чи інших літературних
творів. Тобто бібліоквест, літературний квест – це активні форми
соціокультурної роботи, в яких закладено модель розвитку навичок інформаційної
діяльності, а також формування позитивного емоційного ставлення до бібліотеки
та процесу читання. Розрізняють традиційний квест та веб-квест. Веб-квест
– гра або завдання, для виконання якого використовують інформаційні ресурси
Інтернету.
Книжковий дрес-код - форма масового заходу, на якому презентують саме ті
книги, які можна вважати обов'язковою складовою іміджу сучасної людини.
Книжковий
(бібліотечний) фрімаркет (від англ.
freemarket – безкоштовний магазин) – місце, де можна залишити прочитані чи
безоплатно взяти залишені будь-ким книги. Мета – викликати зацікавленість до
читання, розширити читацьке коло інтересів в умовах обмежених ресурсів для
придбання книг. Книжковий фрімаркет у бібліотеці може бути як постійно діючим,
так і організованим у формі окремого заходу.
Коворкінг (англ. co-working - спільно працюють) - це модель
роботи, в якій учасники, залишаючись незалежними і вільними, використовують
загальний простір для своєї діяльності.
Коучинг (від англ. coaching – навчання, тренерство) – це
метод сучасного консультування, що сприяє ефективному досягненню клієнтом
поставленої мети, що виявляється в конкретних результатах. В бібліотеці можна
використовувати як форму професійного навчання або під час масового заходу
задля вирішення якоїсь проблеми разом з учасниками.
Літературний
каламбур - захід, присвячений
письменникам з однаковими прізвищами або різним творам зі схожими сюжетами,
значеннями одного і того ж слова (або двох слів, що звучать однаково) з метою
справити комічне враження.
Мотиватор
(мотиваційний постер) – вид наочної
агітації, призначенням якого є створення відповідного настрою в навчальних
закладах, на робочих місцях. Це поєднання зображення та тексту, що стимулює до
дії, надихає на роботу над собою, на певні позитивні зміни у ставленні до світу
та самого себе, змушує задуматися над важливими проблемами та поглянути на
звичні речі з незвичного боку. Мотиватори використовуються в бібліотеках, щоб
надихати на читання, стимулювати до відвідування бібліотечних установ.
Подкастинг – процес створення і поширення звуко- і відео передач
(тобто подкастів) у Всесвітній мережі ) зазвичай у форматі МР3 для звукових і
Flash для відеопередач. Цільова аудиторія подкастингу – користувачі
персональних або портативних комп’ютерів, а також власники інших гаджетів.
Подкасти – це окремий звуковий чи відео файл, який розповсюджується безкоштовно
через Інтернет для масового прослуховування / перегляду, або серія ресурсів в
Інтернеті, що регулярно оновлюється. Здебільшого подкасти мають певну тематику
і періодичність видання. Подкаст є своєрідною еволюцією в передачі інформації в
мережі, адже він надає можливість не тільки прочитати, але й побачити чи
послухати. Тепер «бібліотечними повідомленнями» охоплена більш широка аудиторія
користувачів бібліотек (люди з особливими потребами, зайняті люди, користувачі
Інтернету). Використання подкастів дозволяє бібліотекарю стати більш живим і
реальним для заданої цільової аудиторії, впливати на користувачів бібліотеки не
тільки ідеями в текстовій формі, а й емоціями, які передаються через аудіо - та
відеоряд. Процес запису подкастів є більш творчим, цікавим і зручним, ніж написання
тексту: створення подкастів робить з бібліотекаря своєрідного режисера, автора
і ведучого своїх радіо - та відео програм. Однією з важливих переваг подкасти є
те, що його слухач може разом з прослуховуванням / переглядом займатись іншими
справами. Темою для створення подкасти може послужити що завгодно: геніальна
думка, яку записано на диктофон; аудіо / відеоінтерв’ю з цікавою людиною або
новина в бібліотечній галузі; методичні матеріали, рекомендації, провідний
досвід, цікавий та необхідний для аудиторії бібліотечного блогу чи сайту.
Виділяють три основні види подкастів:
Відеокаст. Представляє собою відеозапис виступу на якусь тему,
пов’язану безпосередньо з тематикою інформаційного ресурсу, на якому
розміщується.
Аудіокаст. Представляє собою аудіо запис закінчених ідей, думок,
лекцій, новин, презентацій, який несе в собі явний інтерес і користь для
заданої цільової аудиторії.
Скрінкаст – це нове явище, яке спростило навчання людей через
Інтернет. Суть скрінкасту полягає в тому, що за допомогою спеціальних програм
записуються дії на екрані комп’ютера разом із аудіо – коментарями.
Сторітелінг (від англ. storytelling - розповідання історій) - це
спосіб передачі інформації через розповідь історій. Використовується при
підготовці масових заходів, в професійному навчанні, при підготовці інформації
у ЗМІ, при веденні сайтів, блогів. Сторітелінг використовують, щоб розважити,
залучити або переконати співрозмовника (аудиторію). Сюжет будується таким
чином, щоб зацікавити читача, заволодіти його уявою та змусити повірити у
краще; щоб за позитивним прикладом героя розповіді розв’язати певну проблему чи
внутрішній конфлікт тощо. Сторітелінг ще називають перекладом подій у слова,
зображення та звуки, часом з імпровізацією й перебільшенням. Його
використовують у рекламі, кіно, коучингу, менеджменті, фандрейзингу, політиці
тощо. Поєднуючи психологічні, управлінські та інші аспекти, сторітелінг дає
можливість не тільки ефективно донести інформацію до людини (групи людей), а й
мотивувати на вчинок, домогтися максимально високих результатів. Залежно від
сфери використання сторітелінг поділяють на класичний (його ще називають
соціальним або некомерційним) та комерційний. Новий напрям – цифровий
сторітелінг, в якому мистецтво розповіді поєднується з використанням технічних
засобів для відтворення графіки, тексту, аудіо - або відеозаписів, мелодій,
котрі відповідають змісту історії. Застосовується сторітелінг і в роботі
бібліотек. Практики бібліотечної справи знають, що саме з розвитком
інформаційних технологій спілкування з реальними людьми в реальному часі
подекуди стає просто розкішшю, мистецтвом, якого треба навчати і яке варто
популяризувати в роботі бібліотеки.
Флешбек (від англ. flash - спалах, осяяння; back - назад),
зворотний кадр - в мистецтві означає відхилення від оповідання в минуле:
сюжетна лінія переривається, і глядач спостерігає дії, які відбувалися раніше.
Флешмоб (також флеш-моб, флеш моб; від англ. flash mob; flash
– спалах, mob – натовп) – заздалегідь спланована масова акція, зазвичай
організована через Інтернет або за допомогою інших сучасних засобів
комунікації, під час якої велика кількість людей оперативно збирається в
громадському місці, протягом декількох хвилин виконує узгоджені дії і потім
швидко розходиться. Соціальне явище флешмобу окреслилося після того, як у
жовтні 2002 року вийшла книга соціолога Г.Рейнгольда «Розумний натовп: наступна
соціальна революція», в якій автор пророкував, що люди використовуватимуть нові
комунікаційні цифрові технології (Інтернет, e-mail, стільникові телефони, смс)
для самоорганізації в короткий термін часу. Бібліотечний флешмоб (також
книжковий флешмоб, лібмоб) найчастіше має на меті інформування населення про
роль сучасної бібліотеки в суспільстві, про нові можливості, котрі відтепер
надають модернізовані бібліотеки; заохочення до читання; привернення уваги до
неповторності книги як носія інформації. Прикладом бібліотечного флешмобу є
акція до Всеукраїнського дня бібліотек, на яку у вересні 2012 року УБА
запрошувала всіх охочих: у визначений день та час потрібно було прийти на
вулицю Хрещатик у Києві, відкрити улюблену паперову чи електронну книжку і
таким чином висловити свою підтримку читанню. Бібліотечні флешмоби проходіть
також у вигляді акцій, під час яких бібліотекарі виходять на вулиці міста з
опитуванням, наприклад: «Чи знаєте ви, де розміщується бібліотека?». Містяни
відповідають на запитання, отримують інформацію про сучасні бібліотечні
послуги, візитівки книгозбірні, символічні призи тощо. Дійство може мати
театралізований характер.
Флешбук – книжковий флешмоб в Інтернеті. Це може бути
розміщення фрагментів текстів видань у соціальних мережах, створення там само
уривків з улюблених книг, ознайомлення з ними друзів і передплатників сторінки
з наведенням цитат, ілюстрацій, особистих думок та іншої інформації. Тобто
флешбук – це презентація або знайомство з цікавими книгами за допомогою цитат,
ілюстрацій, особистих переживань та іншої інформації про книгу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
2. Елисеева, Т. Библиотрансформер по-алтайски / Татьяна Елисеева // Современная библиотека. – 2012. - № 8. – С. 26-27.
3. Квест [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Квест_(змагання)
4. Поцілух, О. Буктрейлер по-українськи: додаткова промоція книги чи забавки для видавця? [Електронний ресурс] / О. Поцілух, О. Хмельовська // Читомо : культ.-вид. проект. – Режим доступу: http://www.chytomo.com/ news/buktreyler-po-ukrayinsky-dodatkova- promotsiya-knyhy-chy-zabavky-dlya-vydavtsya
5. Скарбничка–методичка [Електронний ресурс] // Методист OBU Херсон : блог науково-методичного відділу обласної бібліотеки для юнацтва імені Б. Лавреньова. – Режим доступу: http://metobuks.blogspot.com/p/blog-page_4.html
6. Флешмоб [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Флешмоб Флешмоб для всіх, хто поціновує читання і бібліотеки! Запрошуємо! [Електронний ресурс] // Українська бібліотечна асоціація : сайт. – Режим доступу: http://www.ula.org.ua/ua/news/2161-fleshmob-dlya-vsih-hto- pocinovue-chitannya-i-biblioteki-zaproshuemo
Приклади найбільш поширених нових термінів, які
позначають нові форми викладання
інформації, інформаційні форми масової бібліотечної роботи.
Айстопер – прийом, який привертає увагу в
рекламі ( колір, малюнок, музичне оформлення)
Буктрейлер - форма реклами книги, анонс на книгу у вигляді короткого відеоролика, який включає в себе найяскравіші моменти книги або в
тому чи нішому вигляді візуалізує її
зміст
Бібліодейтинг - зутріч з приводу книги та її
обговорення
Бібліокур’єр
- вибіркове розповсюдження
бюлетнів нових надходжень з
певних тем чи питань
Банер – вид рекламного носія
Бібліотерапія – використання спеціально підібраних книг як допоміжного
лікувального засобу
Бібліотечний маркетинг - загальна
концепція управління бібліотекою
Брифінг – коротка нарада
представників засобів масової інформації
Вебінар
- спосіб організації зустрічей
онлайн, формат проведення семінарів,
тренінгів та інших заходів за допомогою
інтернету
Вірусний маркетинг – загальна назва різних методів розповсюдження реклами у прогресії, близької до
геометричної, де головним розповсюджувачем інформації є самі
отримувачі
Веб-сайт бібліотеки – презентація бібліотеки
в інформаційному просторі
Гаджети
- програмні продукти ( портативні
технічні пристрої) : цифрові
фотоапарати, калькулятори , мобліки, плеєри, флешки, навігатори
Грант – одноразова цільова
виплата грошової суми для реалізації нових програм
Геокешинг – туристична гра із
застосуванням супутникових навігаційних систем, яка полягає у знаходженні
схованок, захованих іншими
учасниками гри
Інфографіка – графічний спосіб подачі
інформації, даних, знань
Імідж бібліотеки - системи стійких уявлень користувачів про
бібліотеку
Копіпаст – використання чужої інформації на своєму ресурсі (
копіювання і вставка) без вказівки авторства
Коучінг – набір технологій з різних
галузей, спрямованих на швидке
досягнення мети
Лібмоб - рекламна акція, під час якої
бібліотекарі виходять на вулиці з рекламними буклетами та проспектами,
роздають їх і запрошують до бібліотеки,
проводять бліц-опитування
Медіацентр - структурний
підрозділ бібліотеки, в якому
зосереджено зібрання документів
на різних носіях ( книги,
періодика, аудіо-, відео-касети, СD, DVD, інтернет) з відповідною
технічною базою
Медіатека – колекція сучасних носіїв
інформації
Моніторинг – система збору інформації
Нетикет - правила поведінки при спілкуванні в мережі
Підкастинг – окретмий файл або серія оновлення аудио-відеоресурсів,
доступних для прослуховування ,
просмотру або скачування в інтернеті
Пега-куча – конференція з форматом виступів 20 слайдів по 20 звилин
Превентивне виховання – виховання дітей з метою попередження правопорушень
Проект - запланований
і контрольований процес, який повинен
привести до позитивного результату
і створити новий рівень якості
Стратегічне планування – принцип розвитку
бібліотеки з урахуванням її мети
і завдань
Тезаурус – словник термінів – пнять,
які входять до складу певної теми
Фандрейзинг – пошук і залучення додаткових джерел фінансування
Флешмоб- заздалегіть спланована
масова акція , в якій велика
група людей з’являється
в громадському місці, виконує
заздалегіть обговорені дії, а потім
розходиться
Форум-театр – методика інтерактивної роботи
серед різних шарів суспільства, спрямована на вирішення
соціальних проблем, на пошук в
рамках запропонованого «спектаклю» разом з його
сучасниками шляхів вирішення
проблем
Хаукаст - відеороліки, в яких розповідається і демонструється «як треба робити»
Wiki-сторінка – те саме, що web-сайт, але
можливість змінювати інформацію
на сторінці є у всіх користувачів
Довідкове бюро бібліотекаря
Класифікація книжкових виставок
-
за статусом : самостійні чи супроводжують захід
-
за змістом : універсальні, галузеві,
тематичні, персональні
-
за цільовим призначенням
: на допомогу в навчанні, у підготовці до олімпіад, конкурсів
-
за часом надходження у бібліотеку: нові надходження, «забуті»
видання
- за місцем експонування : розташовані в бібліотеці чи за
її межами
-
за терміном функціонування: постійні, тривалі, короткочасні
-
за повнотою розкриття фонду: переглядові,
локальні, поличні
-
за видами видань : книжкові, газетні, журнальні
-
за конструкційними особливостями: вітринні, внутрішньо стелажні, внутрішньо політичні, виставки-розвали ( на столах), пересувні
-
за підставами для проведення
: з ініціативи бібліотекаря, за пропозицією читачів, підприємств,
установ
- за джерелами фінансування:
бюджетні, позабюджетні
Бібліотеки бувають
-
традиційні – упорядковане зібрання паперових
документів
-
цифрові – упорядковане зібрання
статичних ( на електронних носіях) електронних документів
-
електронні – упорядковане зібрання статичних документів у поєднанні
із доступом до динамічних (
інтернет) електронних документів
-
віртуальні - упорядковане
зібрання динамічних документів
в ресурсах інтернету
-
гібридні - поєднання
традиційної, електронної та віртуальної бібліотек в одному інформаційному закаладі
Немає коментарів:
Дописати коментар