Книга Світлани Талан –
«Повернутися дощем»
Талан С.
Повернутися дощем. – Х.:Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 448
с.
Коли прочитала роман «Повернутися
дощем», продовження життєвої «реальної історії» родини Насті Бидлоти, головної
героїні роману «Оголений нерв», то кілька хвилин просто сиділа мовчки, а в моїй
уяві, одна за одною блискавично, наче в калейдоскопі, виникали страхітливі
картинки війни, яка триває лише за кілька сотень кілометрів від мирної частини
моєї рідної України.
Вже на обкладинці книги в погляді
сумних світло-сірих очей тендітної, але нескореної дівчини, відбився сум і біль
усіх жінок: матерів, сестер, батьків, які чекають і благають Всевишнього, щоб
їх найрідніші захисники повернулись додому живими, вигравши у жорстокому двобої
зі смертю, який триває на буремному Сході, можливо, саме цієї миті…
Основними темами роману є
перипетії долі Насті та її коханого Вадима, які, ставши волонтерами, потрапили
в полон сепаратистів, але не зламались, завдяки вірі в майбутнє України та щирості
кохання одне до одного; Уляна і Геннадій мусять вижити і вийти з пекельного
Іловайського котла, підступно влаштованого російськими окупантами, що не
визнають жодних домовленостей, навіть на найвищому політичному рівні, бо для
них не існує поняття «військова честь», чи може існують зрадники в українському тилу, чи
дізнаємось ми, як усе відбувалося тоді і чому й досі не покарані ті, хто винен у цій
трагічній сторінці неоголошеної війни, яку чомусь називають «АТО».
Ще однією темою є, за влучним
висловом шановної письменниці, «війна в країні, розкол в родині», адже Ніна
(сестра Насті) вирішує шукати кращої долі у «братній країні» і чути не хоче про
рідну матір; Іванка (дочка Насті) сподівається на краще на окупованому боці від
лінії розмежування, однак чи судилося?…
На мою думку, письменниця
викриває і доводить, що інформація про події на фронті, яку розповідають бійці та волонтери,
часто відрізняється від тієї, яку надають офіційні джерела для ТБ.
… Жорстокий кривавий двобій зі смертю маємо виграти, не
ставши байдужими, ніби війна не є лихом всієї країни… Наближаймо той день, коли
вона скінчиться, кожен на своєму місці і не забуваймо про підтримку тих,
хто береже спокій наших домівок…
Немає коментарів:
Дописати коментар